Головна | Новини | Новини, коментарі | Соціально-політична ситуація в Києві та проблеми міста очами киян ...

Соціально-політична ситуація в Києві та проблеми міста очами киян

PDF Друк e-mail
П'ятниця, 23 листопада 2007, 22:00

Дослідження на тему «Соціально-політична ситуація в Києві та проблеми міста очами киян» було проведено в період з  19 по 23 листопада 2007 року (польовий етап - з 19 по 21 листопада) ГО «Соціополіс» на замовлення Агентства моделювання ситуацій.

Об'єкт дослідження – дієздатне населення м. Києва віком 18 років і більше, що має право голосу.

Предмет дослідження – соціально-політична ситуація в Києві після позачергових виборів депутатів Верховної Ради України, напередодні відкриття першої сесії Верховної Ради VI cкликання.

Мета дослідження – визначення електоральних установок, загальноміських і районних соціальних проблем киян.

Завдання дослідження:

  1. Побудувати рейтинги найбільш імовірних претендентів на посаду міського голови м. Києва, які будуть балотуватися у випадку позачергових виборів міського голови на загальноміському рівні
  2. Побудувати рейтинги найбільш імовірних претендентів на посаду міського голови м. Києва, які будуть балотуватися у випадку позачергових виборів міського голови на районному рівні
  3. Визначити соціально-демографічний портрет потенційного електорату В.Кличка, О.Омельченка, Л.Черновецького та Ю.Луценка як основних претендентів на посаду міського голови Києва
  4. З’ясувати найбільш актуальні соціальні проблеми населення на загальноміському й районному рівні
  5. Вивчити оцінку жителями Києва роботи команди Л.Черновецького як міського голови.

Метод збору інформації

Як метод збору первинної соціологічної інформації нами було застосоване поквартирне опитування в ході інтерв’ю face-to-face. Даний метод має ряд переваг в порівнянні з вуличним опитуванням («опитування першого зустрічного»), суттєвих для нашого дослідження. По-перше, вибіркова сукупність, отримана шляхом вуличного інтерв’ю, є зміщеною в плані соціально-демографічної та професійної структури (менша імовірність зустріти молодь, що працює або навчається). По-друге, вона не є, власне, імовірнісною, що позбавляє дослідників можливості статистично оцінити випадкову похибку вимірювання соціальних показників. По-третє, опитування респондентів на вулиці нівелює «прив’язку» емпіричного об’єкту до району проживання, оскільки в центрі міста в робочий час можна зустріти людей практично з усіх районів Києва; а їх співвідношення майже неможливо передбачити. По-четверте, немає надійних способів контролю якості роботи інтерв’юерів при вуличному опитуванні, крім спостереження, що є неефективним. Саме тому нами був обраний метод квартирного опитування.

Етапи реалізації опитування:

  1. Розробка й пілотаж опитувальника
  2. Формування вибіркової сукупності
  3. Проведення польового етапу (інтерв'ю з респондентами)
  4. Контроль роботи інтерв'юерів
  5. Кодування, введення, логічний контроль і статистична обробка даних.
  6. Узагальнення й аналіз отриманої інформації, підготовка й оформлення звіту.

Розробка й пілотаж опитувальника:

Розробка опитувальника здійснена співробітниками ГО «Соціополіс» в період з 14 по 16 листопада.

Вибіркова сукупність сформована виходячи із мети та завдань, характеристик об'єкта дослідження. У даному соціологічному дослідженні була використана імовірнісна стратифікована двоступінчаста вибірка із квотним скринінгом на останньому етапі. Обсяг вибірки був визначений відповідно до загальних вимог репрезентативності й завдань подальшого аналізу з урахуванням кількості категорій аналізу. Виходячи з цих вимог, вибіркова сукупність була визначена в обсязі 1200 респондентів.

На основі теоретичної моделі вибіркової сукупності було сформовано 60 маршрутів (по 20 респондентів на кожному маршруті). Для дотримання принципів імовірнісного відбору інтерв'юери застосовували певний фіксований крок відбору одиниць вибіркової сукупності (за номерами будинків і квартир).

Гранична вибіркова статистична похибка репрезентативності частки біноміальної ознаки не перевищує 2,2% з довірчою ймовірністю 0,99.

При аналізі загальної ситуації в Києві було застосовано систему ваг для виправлення диспропорцій ВС за статево-віковою структурою, що не вплинуло суттєвим чином на зростання статистичної похибки для кожної статево-вікової групи. 

Контроль роботи інтерв'юерів проводився 20 – 21 листопада та містив у собі наступні моменти:

  1. контроль щоденників інтерв'юерів, що дозволило простежити правильність дотримання процедури вибірки;
  2. вибірково контролювався факт відвідування інтерв'юером зазначених у щоденнику адрес і якість проведення інтерв'ю.
  3. бланки Інтерв'ю, які проводилися з порушенням правил проведення опитування, були вилучені з аналізу. Таких анкет виявилося 21 шт. Таким чином обсяг емпіричної вибірки склав 1179 респондентів.

Введення й обробка даних

Введення й подальша обробка первинної соціологічної інформації, що міститься в бланках опитувальників, здійснено за допомогою програмних пакетів ОСА й SPSS.13.0.

Висновки

Як і в більшості українських міст, найбільшою проблемою кияни вважають зростання цін. Також актуальними є проблеми корумпованості та непрофесійності влади, незадовільної діяльності місцевої влади в м. Києві, необхідності економічних та політичних реформ. Спільною для всіх киян є гостра проблема зниження рівня життя через зростання цін, що випереджає ріст доходів громадян. Щодо інших проблем існують певні розбіжності.

Переважна більшість киян вважають діяльність Л.Черновецького скоріше популістською, аніж ефективною.

Майже третина опитаних (30,2%) заявила, що найбільш принципову опозиційну позицію до політики Л.Черновецького в Києві займає Блок Юлії Тимошенко.

Переважна більшість киян (60%) підтримує ідею дострокових виборів. Якщо вибори відбудуться найближчої неділі, за В.Кличка готові віддати голоси 20,5% респондентів. за Л.Черновецького 16,7%, за О.Омельченка 15,7%,. За Ю.Луценка – 11,6% голосів.

Найбільшу підтримку В.Кличко має в Дарницькому районі, найменшу– в Дніпровському. Л.Черновецький – найбільшу в Оболонському, найменшу – в Солом’янському районі столиці. О.Омельченко – найбільшу в Голосіївському, наменшу – в Оболонському. Ю.Луценко має найбільшу підтримку в Святошинському, а найменшу – в Голосіївському районі м. Києва.

Соціально-демографічний типаж «модального» представника електорату кожного з чотирьох основних кандидатів на посаду міського голови Києва виглядає наступним чином. В структурі електорату В.Кличка– це молодий чоловік, віком до 30-ти рр., студент, службовець МВС (СБУ), керівник підрозділу якоїсь організації або спеціаліст технічного профілю (найімовірніше, з Печерського району). Для електорату Ю.Луценка це безробітна жінка, що проживає в Святошинському районі міста. У випадку О.Омельченка – спеціаліст гуманітарного профілю або військовослужбовець з Голосіївського району, Л.Черновецького – пенсіонерка чи військовослужбовець-офіцер (старшого віку), які мешкають в Оболонському районі.

Загалом ми можемо зробити висновок, що соціально-економічна та соціальна-політична ситуація в м. Києві напередодні початку роботи Верховної Ради України VI скликання є достатньо напруженою, що робить дострокові вибори міського голови не лише засобом підвищення ефективності діяльності міської влади, а й необхідною умовою зниження соціальної напруги.

Всі завдання дослідження були виконані в запланованому обсязі, що дозволяє констатувати успішну реалізацію мети нашого соціологічного дослідження, яка була сформульована як визначення електоральних установок, загальноміських і районних соціальних проблем киян.

Повний текст звіту в форматі doc