Головна | Новини | Новини, коментарі | Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині 2013 року та прогнози...

Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині 2013 року та прогнози її розвитку

PDF Друк e-mail
Вівторок, 02 липня 2013, 13:04

Інститут соціальних технологій «Соціополіс» спільно з Інститутом прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (IHRPEX) 24-30 червня 2013 року провів експертне опитування «Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині 2013 року та прогнози її розвитку». В опитуванні взяли участь 32 кваліфікованих політичних експерти – політологи, аналітики, журналісти, політичні та громадські діячі, вчені, компетентні в темі дослідження. Відбір експертів здійснювався шляхом рекомендацій та аналізу публікацій щодо соціально-політичної ситуації в Україні у вітчизняних друкованих та електронних ЗМІ.

Згідно з результатами опитування, найбільш значущими політичними подіями першого півріччя 2013 року експерти назвали вихід на свободу Юрія Луценка; акції протесту, організовані опозицією, та переговорний процес щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС.

Роботу органів центральної влади – Верховної Ради, Кабінету міністрів, судової системи в першому півріччі 2013 року експерти визнали вкрай неефективною: не більше чверті опитаних позитивно відгукнулись щодо ефективності роботи Верховної Ради; оцінки ефективності діяльності Кабміну та судів були ще більш критичними.

Більше двох третин респондентів погодились з тим, що наразі в опозиції немає чітко вираженого лідера. Тільки кожен п’ятий експерт назвав лідером опозиції Ю.Тимошенко, кожен десятий – В.Кличка.

Що стосується стану справ із свободою слова, на який давно звертають увагу як журналісти, так і європейські партнери України, то це питання залишається одним з найбільш проблемних в сфері дотримання прав людини. Переважна більшість опитаних відзначили, що за останні півроку ситуація з свободою слова в Україні або погіршилася, або ніяких істотних змін не відбулося.

Половина експертів, які прийняли участь у опитуванні, висловили думку, що незважаючи на фундаментальність права свободи слова, ніхто не повинен використовувати образливі етнотопоніми та етноніми (наприклад, такі як «жид», «хохол», «кацап», «даунбас», «галіцай» і т.п.). Однак інша половина експертів вважає, що пересічні громадяни мають право користуватися будь-якими термінами у своїй комунікації. 22% респондентів висловили думку, що образливі етнотопоніми та етноніми можуть використовувати тільки звичайні громадяни, але не публічні політики.

Абсолютна більшість експертів розглядає поширений в певних колах опис політичного протистояння в Україні в термінах боротьби «фашистів» з «антифашистами» як неадекватний, а отже маніпулятивний.

Близько 50% експертів вважають «війну пам’ятників» політичною технологію, яку використовують у власних інтересах різні політичні сили і опозиційного, і провладного спрямування. Серед інших відповідей зустрічались характеристики цих подій як «виконання указу В.Ющенка про демонтаж символів тоталітаризму» або ж як «акт вандалізму». Експерти висловили думку, що використання політтехнологій на зразок «війни пам’ятників» продовжиться і надалі.

Щодо іншої резонансної політичної події – підготовки депутатами ВО «Свобода» нової редакції Закону «Про національні меншини в Україні», то більшість експертів вважає, що цей законопроект швидше за все будуть розглядати в парламенті. При цьому 70% експертів, які в цьому переконані, висловили думку, що вказаний законопроект буде поставлено на голосування і відхилено в першому читанні. Дві третини респондентів припустили можливість негативних для суспільства та громадян наслідків прийняття згаданого законопроекту. Найбільш серйозні вади документу, з точки зору експертів, полягають у можливості використання положень нової редакції Закону «Про національні меншини в Україні», якщо він буде прийнятий, з метою дискримінації громадян за національною ознакою, а також у можливості порушення їх невід’ємних конституційних прав (29% відповідей експертів). Серйозне занепокоєння у респондентів викликає ймовірність розмиття, нівелювання громадянської ідентичності громадян України внаслідок повернення графи «національність» в документи, що засвідчують особу.

Відповідаючи на питання про можливість в Україні конфліктів на міжнаціональному та етнічному підґрунті 74% опитаних висловили думку, що такі конфлікти за певних умов можливі.

Експерти висловились і щодо найважливішої зовнішньополітичної події року – очікуваного підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відносна більшість експертів (42%) оцінює імовірність підписання угоди про асоціацію у визначені терміни як вищу за 50%. 22,6% експертів зазначили, що своєчасне підписання угоди імовірне, але тільки за певних умов. 12,9% експертів оцінюють імовірність цього як «50 на 50». І лише 19,4% респондентів вважають, що підписання угоди про асоціацію в цьому році має ймовірність менше 50%. У випадку, якщо угода про асоціацію з Європейським Союзом буде підписана і вступить в силу, Україну та її громадян, на думку більшості експертів, очікують позитивні зміни: більше об’єднання суспільства, поліпшення міжнаціональних відносин, економічне зростання та підвищення рівня життя громадян. На думку експертів, в разі не підписання угоди діючій владі доведеться зробити вибір на користь інтеграції до Митного союзу щоби протистояти ускладненню соціально-економічної та соціально-політичної ситуації.

Прес-реліз на сайті інформаційного агенства "Українські Новини" 

Посилання на повний текст звіту в форматі doc

 

Інститут соціальних технологій "Соціополіс"

тел.+38 (044) 360-96-49

e-mail:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

http://www.sociopolis.ua

 

Інститут прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (IHRPEX)

тел. +38 (044) 284-19-05,

факс: +38 (044) 284-19-04

e-mail:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

http://www.ihrpex.org