Головна | Новини | Новини, коментарі | Оцінка жителями України соціально-політичної ситуації в країні станом на січень...

Оцінка жителями України соціально-політичної ситуації в країні станом на січень 2014 року

PDF Друк e-mail
Понеділок, 03 лютого 2014, 09:35
Розподіл відповідей на запитання  «Скажіть, будь ласка, як в цілому Ви ставитесь до Євромайдану?»

Дослідження «Оцінка жителями України соціально-політичної ситуації в країні станом на січень 2014 року» проведене з 16 по 30 січня 2014 року (польовий етап – з 19 по 24 січня) Інститутом соціальних технологій «Соціополіс» на замовлення Агентства моделювання ситуацій.

Об’єкт дослідження – населення України у віці 18 років та більше. 

Предмет дослідження – оцінка дорослим населенням України найбільш актуальних соціально-політичних подій в Україні станом на січень 2014 року.

Завдання дослідження

  1. З’ясувати рівень довіри населення України до органів державної влади та соціальних інститутів в країні.
  2. З’ясувати думку населення України щодо пріоритетного напряму зовнішньої політики, в якому має розвиватися країна.
  3. З’ясувати рівень відомості серед жителів України подій, пов’язаних з Євромайданом, їх оцінку причин виникнення Євромайдану, відношення до Євромайдану в цілому та до окремих його вимог і дій.
  4. З’ясувати думку населення України щодо того, як має відреагувати діюча влада на вимоги Євромайдану та чим закінчиться Євромайдан.
  5. З’ясувати думку населення України щодо прийняття Верховною Радою України 16 січня 2014 року ряду законів.
  6. З’ясувати поточні електоральні рейтинги кандидатів в Президенти України та політичних партій.

 

Метод збору первинної інформації – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face).

Вибірка: трирівнева з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Загальний обсяг вибірки склав 1650 респондентів – постійних жителів України у віці 18 років та більше. При формуванні вибірки територія України була поділена на 4 макрорегіони – Захід, Центр, Схід та Південь. Далі в кожному макрорегіоні були відібрані населені пункти, які були включені у вибірку. При цьому відбиралися населені пункти з усіх областей, які входять до складу макрорегіону, різного адміністративного статусу (міста, селища міського типу, сільські населені пункти) та з різною кількістю населення – з метою забезпечення репрезентативності стосовно усього населення України. В підсумку для проведення опитування було відібрано 80 населених пунктів, які представляють усі області України, Автономну Республіку Крим і м. Київ та всі категорії населених пунктів за їх типом та населеністю.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 для даних в цілому по Україні не перевищує 2,4%.

При відборі респондентів інтерв’юери дотримувалися квотного плану за віком і статтю, складеного на основі даних державної статистики. Остаточний відбір респондентів здійснювався за допомогою запитань «Чи є ви постійним мешканцем цього населеного пункту? (Чи зареєстровані Ви в цьому населеному пункті?)» та «Скільки повних років Вам виповнилося?».

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Рівень довіри жителів України до органів влади та суспільних інститутів

Розподіл відповідей на запитання  «Яким органам державної влади та соціальним інститутам в Україні Ви довіря¬єте? Назвіть, будь ласка, всі органи влади та соціальні інститути із запропонованого переліку, яким Ви довіряєтеЗгідно з результатами опитування, серед органів влади та соціальних інститутів в Україні суттєвий рівень довіри з боку громадян зберегла лише церква, якій довіряють близько третини опитаних (34,2%). Певним рівнем довіри користуються також Президент України (17,3%), засоби масової інформації (16,9%) та громадські організації (12,3%). Всім іншим основним органам влади та соціальним інститутам довіряє менше 10% опитаних. Разом з тим, близько третини опитаних жителів України (34,0%) не довіряють жодному органу державної влади чи соціальному інституту.

2. Відношення жителів України до можливих пріоритетних напрямів зовнішньої політики України

Розподіл відповідей на запитання  «Як Ви вважаєте, яким має бути пріоритетний напрям   зовнішньої політики України?»  Як свідчать результати опитування, серед мешканців України відсутня єдина думка щодо пріоритетного зовнішньополітичного напрямку, в якому має рухатися країна. 37,7% опитаних вважають, що основним вектором зовнішньої політики України має бути вступ до Європейського Союзу, а 28,9% опитаних – вступ до Митного Союзу. Досить значна кількість респондентів (25,1%) вважає, що Україна не повинна вступати ні до Європейського Союзу, ні до Митного Союзу.

3. Відношення жителів України до Євромайдану, його окремих вимог та дій

Згідно з результатами опитування, події Євромайдану є відомими майже всьому дорослому населенню України – лише 0,3% опитаних відповіли, що їм нічого не відомо про Євромайдан. При цьому, про свою безпосередню участь в акціях Євромайдану заявили 9,8% респондентів, а в акціях, спрямованих проти Євромайдану, – 2,7% респондентів.

На запитання про відношення до Євромайдану відповіді респондентів розділились майже порівну – 49,0% опитаних висловили свою підтримку Євромайдану (повністю або більшою мірою), а 45,5% опитаних висловилися проти Євромайдану (повністю або більшою мірою). Необхідно також відзначити, що більшість респондентів (понад 60%) дали категоричні позитивні або негативні оцінки подіям Євромайдану («повністю підтримую» або «повністю не підтримую»). Кількість респондентів з менш категоричними оцінками вказаних подій («скоріше підтримую, ніж підтримую» та «скоріше не підтримую, ніж підтримую») становить лише близько 30%. Таким чином, можна стверджувати, що Євро-майдан розділив країну не просто на два табори, а на два переважно непримиренні табори.

Основними причинами, які зумовили виникнення Євромайдану, на думку більшості опитаних, є непідписання Президентом України Віктором Януковичем угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (таку причину назвали в числі основних 51,9% респондентів), загальна несприятлива соціально-політична та соціально-економічна ситуація в країні (41,7%) та розгін правоохоронними органами студентського Євромайдану (37,7%). Разом з тим, значна кількість респондентів, які скоріше не підтримують або повністю не підтримують Євромайдан, назвала в числі основних причин виникнення Євромайдану провокації з боку опозиції та іноземний вплив.

Серед основних вимог Євромайдану найбільшу підтримку респондентів має вимога покарання представників влади, причетних до розгону студентського Євромайдану. Цю вимогу підтримують 58,0% опитаних, а не підтримують – 29,8% опитаних. Більшість інших вимог Євромайдану (за винятком вимоги звільнення Юлії Тимошенко) також підтримує більше респондентів, ніж не підтримує. Проте кількісна перевага прихильників цих вимог над їх противниками в цілому є досить незначною.

Згідно з результатами опитування, найбільш прийнятною формою протестів в ході Євромайдану переважна більшість опитаних вважає мирні демонстрації. Підтримують таку форму протестів учасників Євромайдану 78,5% респондентів, а не підтримують – лише 16,3%. Такий високий рівень підтримки свідчить, що вказану форму протестів вважають прийнятною не лише прихильники, а й значна кількість противників Євромайдану. Інші форми протесту, які мали місце в ході Євромайдану, отримали значно меншу підтримку опитаних. Найменша кількість респондентів підтримала такі дії учасників Євромайдану як безпосередні сутички з правоохоронними органами (такі дії отримали підтримку лише 15,9% опитаних) та знесення пам’ятників Леніну (18,0%).

Таким чином, серед прихильників Євромайдану виділяється радикальна частина і більш поміркована частина, схильна виключно до мирних форм протесту. Разом з тим, хоча помірковані прихильники Євромайдану і не підтримують радикальних форм протесту, які мали місце, в цілому вони продовжують підтримувати Євромайдан, очевидно, вважаючи радикальні дії небажаним, але вимушеним кроком. Можна стверджувати, що очікування на те, що після радикальних дій протестуючих значна кількість поміркованих прихильників Євромайдану перестане підтримувати його, не справдилися.

Результати опитування свідчать, що прийняття Верховною Радою України законів 16 січня 2014 року в цілому було негативно сприйняте більшістю жителів України. Підтримку вказаним законам висловили лише 21,6% опитаних, тоді як не підтримали їх прийняття понад 50% опитаних, причому більша частина з них висловилася категорично проти цих законів («повністю не підтримую»). Необхідно відзначити, що прийняття законів 16 січня 2014 січня негативно оцінили не лише прихильники Євромайдану, але й значна частина його противників, особливо поміркованих (тих, хто скоріше не підтримує, ніж підтримує Євромайдан). Лише серед категоричних противників Євромайдану прийняття законів 16 січня 2014 року було оцінене переважно схвально.

Результати дослідження свідчать, що найбільша кількість опитаних жителів України вважає, що ситуація, яка склалася у зв’язку з Євромайданом, має бути вирішена шляхом переговорів та компромісів. Такої думки дотримуються 41,3% опитаних. Понад чверть респондентів вважають, що влада має виконати всі основні вимоги протестуючих. За силовий розгін Євромайдану виступають 15,8% респондентів. Необхідно відзначити, що прихильники компромісного вирішення ситуації, яка склалася, є як серед тих, хто підтримує Євромайдан, так і серед тих, хто не підтримує його. Найбільше прихильників переговорів та компромісу зафіксовано серед тих, хто скоріше підтримує Євромайдан та скоріше не підтримує його. Серед категоричних прихильників Євромайдану переважає думка, що влада має повністю виконати вимоги протестуючих, а серед категоричних противників Євромайдану найбільша кількість респондентів виступає за силове вирішення проблеми.

Результати опитування свідчать, що серед мешканців України існує велика невизначеність щодо того, чим закінчиться Євромайдан. П’ять можливих сценаріїв закінчення Євромайдану, запропонованих респондентам, набрали приблизно однакову кількість голосів і жоден з них не був названий як найбільш ймовірний значною кількістю опитаних. Незважаючи на те, що понад 40% респондентів вважають оптимальним вирішення ситуації з Євромайданом шляхом переговорів та компромісів між конфліктуючими сторонами, лише 18,5% опитаних вважають такий сценарій найбільш ймовірним. На думку 18,3% опитаних Євромайдан буде розігнаний силовим шляхом.

4. Електоральні рейтинги кандидатів в Президенти України та політичних партій станом на січень 2014 року

Розподіл відповідей на запитання  «Якщо б у найближчу неділю відбувалися вибори Президента України, за кого б Ви проголосували, якби у виборчому бюлетені були такі кандидати?»Згідно з результатами опитування, якби вибори Президента України відбувалися в січні 2014 року найбільшу кількість голосів набрали б і, відповідно, вийшли до другого туру виборів два кандидати – Віктор Янукович та Віталій Кличко. Вказаних кандидатів готові підтримати 18,4% і 17,6% від загальної кількості респондентів відповідно. Третє місце в президентському електоральному рейтингу станом на січень 2014 року займає Петро Порошенко, за якого мають намір проголосувати 9,5% від загальної кількості респондентів. Рівень підтримки виборцями інших потенційних кандидатів в Президенти на теперішній час набагато нижчий за рівень підтримки трьох лідерів електоральних симпатій.

Розподіл відповідей на запитання  «Якщо б у найближчу неділю відбувалися вибори до Верховної Ради України,   за кого б Ви проголосували, якби у виборчому бюлетені були такі партії?»,  Згідно з результатами опитування, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в січні 2014 року найбільшу кількість голосів виборців отримали б Партія регіонів (за яку мають намір проголосувати 19,1% від загальної кількості опитаних), партія «УДАР Віталія Кличка» (15,4%) і ВО «Батьківщина» (11,2%). Високі шанси подолати 5%-й прохідний бар’єр мають також Комуністична партія України (5,9%), партія «Солідарність» (5,1%) та ВО «Свобода» (4,5%).

Скачати текст звіту в форматі doc

Скачати текст звіту в форматі pdf

Інститут соціальних технологій "Соціополіс"

тел.+38 (044) 360-96-49

e-mail:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

http://www.sociopolis.ua