Терміни проведення польового етапу опитування – з 31 березня по 05 квітня 2024.

Об’єкт дослідження – зареєстровані жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.

Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).

Обсяг вибірки – 1003 респонденти.

Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 без врахування дизайн-ефекту не перевищує:

• 3,1% – для даних, близьких до 50%;
• 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
• 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
• 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
• 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
• 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;

У зв’язку з округленням даних сума значень в окремих таблицях може незначно відрізнятися від 100,0%.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Згідно з результатами проведеного дослідження, беззаперечним лідером довіри жителів України з-поміж інститутів, органів влади чи установ, стосовно яких проводилося опитування, є Збройні Сили України – їм довіряють 91,2% респондентів (в тому числі повністю довіряють – 72,3%), а не довіряють (повністю або скоріше) – лише 6,2% респондентів. Баланс між кількістю респондентів, які довіряють і не довіряють Збройним Силам України, становить +85,0%. Позитивний баланс довіри / недовіри зафіксовано також стосовно Національного банку України та державних комерційних банків – проте для них цей показник є значно нижчим, ніж для ЗСУ, – відповідно +13,0% і +4,9%.

Водночас переважно негативно, ніж позитивно, опитані жителі України ставляться до комерційних банків України (в цілому) (баланс довіри / недовіри – -11,4%); Державної податкової служби України (-15,1%); комерційних банків з іноземним капіталом (-15,9%); Кабінету Міністрів України (-21,9%) та Верховної Ради України (-35,5%).

2. Серед окремих напрямків, за якими респондентам було запропоновано оцінити діяльність державної влади за минулих пів року, лише один (сприяння діяльності та розвитку оборонно-промислового комплексу України) отримав оцінку вищу за середню – 4,1 балів за 7-бальною шкалою. Близькі до середніх оцінки отримали діяльність державної влади щодо забезпечення стабільності гривні (3,7 балів за 7-бальною шкалою), сприяння розвитку малого і середнього бізнесу (3,6 балів) та переведення економіки України на «воєнні» рейки (3,5 балів). Нижчі за середні оцінки отримала діяльність державної влади у сфері податкової та митної політики (3,1 балів) та забезпечення цінової стабільності (стримування зростання цін на товари і послуги) (3,0 балів). Найнижчі оцінки серед усіх напрямків, стосовно яких проводилося опитування, отримала діяльність державної влади щодо боротьби з корупцією (2,3 балів за 7-бальною шкалою).

3. Як свідчать результати дослідження, більшість (61,6%) опитаних жителів України вважають, що підтримка відносно стабільного курсу гривні з часу початку повномасштабної воєнної агресії Росії (тобто з 24 лютого 2022 року) є більшою мірою результатом значної зовнішньої фінансової допомоги, яку отримала України за вказаний час. Близько чверті опитаних (26,8%) вважають, що підтримка відносно стабільного курсу гривні є приблизно однаковою мірою і результатом значної зовнішньої фінансової допомоги, і результатом професійних дій Національного банку України. Лише 5,7% респондентів вважають, що підтримка відносно стабільного курсу гривні з часу початку повномасштабної агресії Росії є більшою мірою результатом професійних дій Національного банку України, а не результатом значної зовнішньої фінансової допомоги.

4. Згідно з результатами дослідження, опитані жителі Україні мають досить песимістичні очікування стосовно того як буде змінюватися курс гривні до кінця 2024 року. На думку майже половини (48,9%) респондентів, до кінця поточного року гривня послабиться. 31,7% респондентів вважають, що курс гривні протягом 2024 року буде зберігатися приблизно на теперішньому рівні. Лише 10,0% респондентів очікують, що до кінця теперішнього року гривня зміцниться.

5. Згідно з результатами опитування, жителі України ставляться в цілому різко негативно до ініціативи щодо обмеження карткових переказів для фізичних осіб – підтримують вказану ініціативу (повністю або скоріше) 19,0% респондентів, а не підтримують (повністю або скоріше) – 68,6% респондентів; різниця позитивного і негативного ставлення до згаданої ініціативи становить -49,6%.

Негативне ставлення більшості респондентів зафіксоване також до встановлення високих відсотків виплат за депозитними сертифікатами, завдяки чому комерційні банки отримали в 2023 році чистий прибуток в 4 рази більший, ніж в 2022 році (різниця позитивного і негативного ставлення – -25,2%), та до заборони небанківським обмінникам валют показувати курс валют поза приміщеннями кас (-22,8%).

Водночас перехід до більш гнучкого режиму формування обмінного курсу гривні сприймається більшістю респондентів позитивно (різниця позитивного і негативного ставлення – +38,4%).

6. На думку більшості опитаних жителів України, основну відповідальність за впровадження дій або ініціатив, згаданих у попередньому запитанні, несуть центральна влада України (в цілому) або Президент України – так вважають відповідно 24,8% і 21,1% респондентів. 14,2% респондентів вважають, що основну відповідальність за впровадження вказаних дій або ініціатив несе Верховна Рада України і лише 10,0% вважають, що основну відповідальність за впровадження вказаних дій або ініціатив несе Національний банк України.

7. Згідно з результатами опитування, дії або ініціативи, згадані у попередніх запитаннях, в цілому мають негативний вплив на ставлення жителів України до теперішньої центральної влади країни. Зокрема, 36,6% респондентів відповіли, що вказані дії або ініціативи негативно вплинуть на ймовірність того, що вони проголосують за теперішню владу на наступних виборах (коли стане можливим їх проведення). Водночас, лише 14,4% респондентів вважають, що згадані дії або ініціативи позитивно вплинуть на ймовірність того, що вони проголосують за теперішню владу на наступних виборах. Для 35,8% респондентів вказані дії або ініціативи не матимуть принципового впливу на їхнє ставлення до теперішньої центральної влади та ймовірність голосування за неї на наступних виборах.

8. Згідно з результатами дослідження, з-поміж 9 представників української влади, стосовно яких проводилося опитування, лідерами довіри серед жителів України є Президент України Володимир Зеленський (баланс позитивного і негативного ставлення до нього становить +38,1%) та Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров (+35,0%). При цьому слід враховувати, що рівень відомості Володимира Зеленського серед опитаних близький до 100%, а про Михайла Федорова нічого не знають 42,0% опитаних.

Незначний додатний баланс позитивного і негативного ставлення жителів України зафіксовано стосовно Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля (+11,6%), Міністра фінансів України Сергія Марченка (+8,0%) та Першого віцепрем’єр-міністра – Міністра економіки України Юлії Свириденко (+3,8%). В цілому дещо більш негативно, ніж позитивно, жителі України ставляться до Голови Національного банку України Андрія Пишного (баланс позитивного і негативного ставлення – -1,1%), Заступника Керівника Офісу Президента України Ростислава Шурми (-3,2%) та Першої заступниці Голови Національного банку України Катерини Рожкової (-7,5%). Найбільш негативно опитані жителі України ставляться до народного депутата України, Голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева (різниця позитивного і негативного ставлення – -23,5%).

9. Відповідаючи на запитання, хто, на їхню думку, був найкращим Головою Національного банку за часи незалежності України, респонденти найчастіше називали Віктора Ющенка (його у відповіді на вказане запитання назвали 23,0% опитаних). На другому місці в «рейтингу» найкращих голів Національного банку України зі значним відставанням йде Вадим Гетьман (9,3%), а за ним – Сергій Тігіпко (7,2%), Валерія Гонтарєва (6,7%) та Андрій Пишний (6,4%). Водночас майже третина опитаних (32,7%) не змогли визначитися з відповіддю на вказане запитання.

10. Згідно з результатами опитування, діяльність Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в цілому має певний позитивний вплив на ставлення респондентів до Президента України – 27,0% респондентів відповіли, що діяльність Дениса Шмигаля позитивно впливає на їхнє ставлення до Президента України, а 16,2% – що його діяльність негативно впливає на їхнє ставлення до Президента України.

Водночас діяльність таких представників влади як Голова Національного банку Андрій Пишний, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та народний депутат України Данило Гетманцев в цілому має більше або менше виражений негативний вплив на ставлення жителів України до Президента України. Зокрема для Андрія Пишного різниця між тими респондентами, для яких його діяльність позитивно впливає на їхнє ставлення до Президента України, і тими, для яких його діяльність негативно впливає на їхнє ставлення до Президента України, становить -2,2%; для Руслана Стефанчука – -3,0%, а для Данила Гетманцева – -11,5%.

Звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

Коментар щодо доцільності проведення опитувань під час війни.

Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про настрої в суспільстві у воєнний час є не меншою, ніж в мирний час. Але потрібно враховувати певні особливості та обмеження при проведенні соціологічних опитувань під час війни. Можливі фактори впливу на результати опитувань: міграції значної кількості населення; погана досяжність для опитувань населення територій, які тимчасово непідконтрольні Україні, чи знаходяться в зоні бойових дій; нижча готовність до участі в опитуваннях серед громадян, які мають позицію, відмінну від провладної, або громадян, які мають умовні "проросійські" погляди; можлива нещирість відповідей респондентів. Виходячи з цього, можна говорити про деяке зниження репрезентативності вибірок та зростання їх похибок (крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення через названі причини). Але при цьому отримані результати все одно зберігають достатню репрезентативність та дають можливість із задовільною точністю аналізувати настрої населення.

З повагою,
Прес-служба Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49