Терміни проведення опитування – з 10 по 26 січня 2024 року (польовий етап – з 15 по 22 січня 2024 року).

Цільова аудиторія – фахівці, діяльність яких безпосередньо пов’язана з різними аспектами функціонування судової системи України і які, відповідно, володіють експертними знаннями та досвідом у вказаній сфері (зокрема, судді та працівники суддів, адвокати, народні депутати України, представники органів державної влади і місцевого самоврядування, представники бізнесу, громадських організацій, вищих навчальних закладів та наукових установ).

Метод збору первинної соціологічної інформації – напівстандартизоване анкетування експертів.

Способи проведення анкетування експертів. – З метою максимально репрезентативного охоплення досліджуваної цільової аудиторії анкетування експертів проводилося такими способами (на вибір експерта):

• онлайн-анкетування (експерт самостійно заповнював анкету онлайн);
• заочне анкетування (експерту надсилалася анкета у електронному або паперовому вигляді, яку він/вона самостійно заповнював і передавав для подальшої обробки);
• телефонне інтерв’ю.

Обсяг вибіркової сукупності – 104 експерти.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Середня оцінка експертами ефективності діяльності судової системи України станом на теперішній час склала 3,8 балів за 7-бальною шкалою. Це може свідчити, що, на думку більшості експертів, судова система в Україні в цілому функціонує, проте її ефективність є далекою від оптимальної та існує необхідність в значному її реформуванні та удосконаленні.

2. У відповіді на відкрите запитання щодо основних проблем функціонування судової системи в Україні, які потребують першочергового вирішення, найбільша кількість експертів (44,1%) назвали проблему корупції. Друге – третє місця в «рейтингу» основних проблем судової системи зайняли взаємопов’язані проблеми великої тривалості розгляду справ у судах та недостатньої кількості суддів (вказані проблеми назвали відповідно 31,2% і 29,0% опитаних експертів).

Досить значна кількість експертів серед найбільш гострих проблем функціонування судової системи в Україні назвали також низький рівень кваліфікації багатьох суддів; упередженість багатьох суддів та прийняття ними несправедливих рішень; зовнішній вплив на суди та відсутність реальної незалежності судової влади; низький рівень оплати працівників апаратів судів і зумовлений цим дефіцит кадрів; завантаженість судів справами і велике навантаження на суддів; відсутність реальних механізмів притягнення суддів до відповідальності; недостатнє забезпечення сталості та єдності судової практики.

3. Експерти досить по-різному оцінюють окремі аспекти сучасного стану судової системи України. Серед одинадцяти напрямків, щодо яких проводилося опитування, найкраще експерти оцінили ситуацію із гласністю та відкритістю судового процесу (середня оцінка – 4,9 балів за 7-бальною шкалою), а також законодавче забезпечення діяльності судової системи (4,7 балів). Найнижчі оцінки серед усіх аспектів сучасного стану судової системи України, щодо яких проводилося опитування, отримали довіра до судової системи в суспільстві (середня оцінка – 2,9 балів за 7-бальною шкалою); кадрове забезпечення діяльності судової влади, наявність необхідної кількості суддів (3,1 балів) та швидкість прийняття рішень судами, завантаженість судів справами (3,2 балів).

4. На думку більшості експертів, істотних змін в ефективності діяльності судової системи за період після 24 лютого 2022 року не відбулося, оскільки, основні проблеми судової системи України прямо не пов’язані з воєнним станом та воєнними діями і переважно залишилися тими самими, що були до війни.

5. Майже половина експертів зовсім або майже не знайомі зі Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки. Певною мірою знайомі з вказаною Стратегією 41,3% експертів і лише 12,5% експертів відповіли, що вони добре знайомі з цією Стратегією. Серед респондентів, які знайомі (добре або певною мірою) зі Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки, переважають низькі оцінки результативності її практичного впровадження.

6. На відкрите запитання стосовно того, яких головних реформ на теперішній час потребує судова система України, найбільше респондентів назвали такі відповіді: боротьба з корупцією; впровадження реальних механізмів притягнення суддів до від¬повідальності; покращення ситуації з кадрами в апаратах судів (в першу чергу шляхом підвищення рівня зарплат); покращення процедури відбору та оцінювання суддів; підвищення рівня кваліфі¬кованості суддів; «перезавантаження» суддівського корпусу; скорочення термінів розгляду справ; добір необхідної кількості суддів; забезпечення реальної незалежності судів.

7. Серед експертів відсутня переважаюча точка зору стосовно доцільності чи недоцільності реформування існуючої мережі судів в Україні. Відносно більша кількість опитаних (44,2%) вважають, що існуючу мережу судів в Україні потрібно реформувати. Водночас, на думку майже третини експертів, необхідності реформування існуючої мережі судів в Україні немає, а майже кожен четвертий опитаний не зумів визначитися з відповіддю на вказане запитання.

8. Переважна більшість (майже 80%) опитаних експертів вважають, що в Україні є доцільним збереження окремих судів господарської та адміністративної юрисдикцій.

9. Більшість експертів в цілому позитивно ставляться до обрання напряму до апеляційних та касаційних судів науковців та адвокатів. Проте досить велика частка експертів негативно ставиться до такої ідеї або має певні застереження стосовно неї.

10. Більшість опитаних експертів позитивно ставляться до ідеї про повернення до формування судів апеляційної та касаційної інстанцій лише з суддів, які не менше 5 років відпрацювали в судах першої інстанції. Водночас майже 30% експертів не підтримують таку ідею.

11. Переважна більшість опитаних експертів вважають, що в системі судової влади України має бути збережений такий орган як Велика Палата Верховного Суду. Водночас стосовно питання про реформування Великої Палати Верховного Суду думки експертів розділилися майже порівну – 44,2% експертів вважають, що вона має бути збережена у теперішньому вигляді, а 40,4% – вважають, що її діяльність та/або повноваження мають бути реформовані.

12. Переважна більшість (64,4%) опитаних експертів негативно ставляться до ідеї про створення в Україні окремого державного інвестиційного суду. Вважають доцільним створення такого суду в Україні лише 16,3% опитаних, а 19,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю на вказане запитання.

13. Стосовно питання, чи потрібний в Україні інститут мирових суддів, думки експертів розділилися: 41,4% опитаних вважають, що такий інститут в Україні потрібний (причому більшість з них скоріше підтримують, ніж повністю підтримують запровадження такого інституту), і стільки саме опитаних вважають, що такий інститут в Україні не потрібний.

14. Переважна більшість опитаних експертів вважають доцільним впровадження та розвиток в Україні альтернативних механізмів вирішення спорів – арбітражу, медіації, онлайн-вирішення судових спорів. Водночас експерти низько оцінили рівень сучасного розвитку в Україні вказаних альтернативних механізмів вирішення спорів, особливо медіації.

15. Більшість опитаних експертів вважають доцільним запровадження в Україні громадського контролю за діяльністю судів. Водночас майже кожен третій експерт висловився проти запровадження в Україні такого контролю за діяльністю суддів.

16. Загалом відповіді експертів свідчать, що судова система України, незважаючи на складні умови воєнного часу, повною мірою функціонує та в цілому виконує завдання здійснення правосуддя і забезпечення судового захисту громадян. Незважаючи на наявність у судовій системі низки проблем, позитивним є те, що експертна спільнота чітко визначає і розуміє їх та має бачення шляхів їх розв’язання. Вирішення більшості згаданих проблем, і, відповідно, підвищення ефективності функціонування судової системи, є цілком реальним і залежить передусім від політичної волі керівництва судової системи та держави в цілому.

Повний звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба
Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49