ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ СУДОВИХ СИСТЕМ: РЕФОРМУВАННЯ ТА ВИКЛИКИ

Дослідницька компанія «Соціополіс» у співпраці з Адвокатським об’єднанням «Ганна Іщенко і партнери» провела кабінетне дослідження провідних судових систем (Данії, Норвегії, Фінляндії та Нової Зеландії) з метою виявлення їхніх особливостей, закономірностей розвитку, сильних та слабких сторін.

Терміни реалізації дослідження – з 10 по 29 січня 2024 року.

Метод дослідження – кабінетне дослідження (Desk Research), яке полягало у зборі доступної інформації за вказаною темою (зокрема, нормативно-правових актів, аналітичних звітів, публікацій у спеціалізованих виданнях, статистичних даних тощо) та аналізі й узагальненні зібраної інформації.

Об’єкт дослідження – судові системи Данії, Норвегії, Фінляндії та Нової Зеландії.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ КАБІНЕТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. З початку публікацій досліджень з розрахунками Міжнародного індексу щастя (2006 рік) стала помітна кореляція цього індексу з характеристиками стану судових систем у відповідних країнах світу. На теперішній час перебування тієї чи іншої країни на перших позиціях у світовому рейтингу щастя може з високою вірогідністю свідчити про відкритість і доступність судів цієї країни, низький рівень корупції, високу кваліфікацію суддів, неупередженість рішень судів та інші важливі маркери, що характерні для розвинутої судової системи.

Крім того, така кореляція вказує на чутливість суспільства до питань судоустрою, залежність рівня задоволеності життям жителів країн від процесів, що відбуваються в судових системах, а також, як показало дослідження, рівня взаємодії та діалогу між судовою владою і громадянами.

2.Всі країни, що розглядалися в ході дослідження, є світовими лідерами за рівнем розвитку та ефективності судових систем. Водночас всі вони проходять через процеси реформування, спрямовані на покращення взаємодії з громадянським суспільством, підвищення доступності судів та їхніх сервісів, налагодження діалогу та збільшення довіри. Процеси реформування й громадські обговорення відбуваються в тому числі й у традиційно консервативній Новій Зеландії, яка ґрунтується на британській системі права й активно використовує інститути на кшталт Суду Коронерів.

3. Всі країни, що розглядалися, окрім Фінляндії, активно використовують інститут присяжних при розгляді справ. У Фінляндії цивільні та кримінальні справи розглядаються колегією у складі одного судді та двох засідателів, які обираються з жителів округу. Кількість народних засідателів у країні (1477) вже перевищує кількість професійних суддів (1077). Сайт Міністерства юстиції Нової Зеландії називає службу присяжних “важливим способом зробити внесок у свою країну та місцеву громаду, а також забезпечити справедливість системи правосуддя для всіх новозеландців”. Таким чином, окрім реалізації принципу неупередженості й справедливості, судова система Нової Зеландії фактично залучає громадян до участі в судочинстві, долає бар’єр між судовою владою і суспільством та зміцнює й без того традиційно високий рівень довіри громадян до судів країни.

4. Довіра до судових інститутів у всіх країнах зберігається на високому рівні, незалежно від показників довіри до законодавчої й виконавчої влади, а часом й на противагу до них. Показники відсутності корупції у всіх чотирьох країнах перебувають на дуже високому рівні. Втім, всі ці країни продовжують впроваджувати нові заходи щодо забезпечення відкритості діяльності судів та посилення громадського контролю за нею. Так, всі записи данських судів наразі є доступними для громадськості, щоб забезпечити абсолютну прозорість.

5. Питання незалежності судової влади, враховуючи особливості вказаних країн, можна розглядати в історичній перспективі. Кожна країна пройшла свій шлях в ствердженні окремості та незалежності судів. На сьогодні така незалежність гарантується принципом пожиттєвого призначення суддів, неможливістю звільнення судді без рішення суду, неможливістю переводу судді і т. д. В Новій Зеландії принцип незалежності судів розповсюджується на всіх працівників системи, включаючи секретарів та заступників секретарів суду. Наприклад, окремо зазначається, що ніхто не може впливати на рішення секретарів та помічників секретарів про задоволення чи незадоволення заяви про звільнення від сплати судового збору.

6. Всі чотири країни мають розгалужену систему спеціальних судів. Вузька спеціалізація, професійність, доступність та оперативність залишаються основними принципами. Важливе значення для данського суспільства традиційно має Морський Господарський суд. Частково його функції виконує Ринковий суд у Фінляндії. Адміністративні суди відсутні у Данії та Норвегії. В Новій Зеландії дані питання розглядаються адміністративними трибуналами, а у Фінляндії діють Адміністративні суди та Вищий Адміністративний суд.

Розгалужена система спеціальних судів покликана в тому числі вирішити проблему тривалості розгляду справ. Найінтенсивніше над розв'язанням цієї проблеми працюють в Норвегії. Також нові індикатори та правила контролю впроваджують у Фінляндії.

Повний звіт з результатами опитування у форматі .pdf можна скачати тут.

З повагою,
Прес-служба
Дослідницької компанії «Соціополіс»
тел. (044) 360-96-49