Стан міського житлово-комунального господарства в Україні та перспективи його реформування очима громадян

Дослідження на тему «Стан міського житлово-комунального господарства в Україні та перспективи його реформування очима громадян» було проведене в період з 2 по 14 червня 2009 року (польовий етап - з 5 по 11 червня) Центром соціальних технологій «Соціополіс» .

Об'єкт дослідження - фізичні особи-власники міських помешкань, в яких вони проживають і прописані.

Предмет дослідження - оцінка міськими жителями загального стану ЖКГ, якості послуг в даній сфері, економічних та політичних перспектив реформи житлово-комунального господарства .

Мета дослідження - визначення громадського запиту на реформування міського житлово-комунального господарства, ставлення населення до деяких економічних та політичних аспектів реформи ЖКГ.

Завдання дослідження:

  1. З'ясувати ставлення користувачів послуг ЖКГ до їх якості, до актуальних проблем ЖКГ та шляхів їх вирішення
  2. Визначити готовність власників помешкань до встановлення систем автономного опалення. Виділити групи власників, які є найбільш і найменш схильними до такого кроку
  3. Вивчити підтримку реформи ЖКГ серед різних груп користувачів і квартирних власників
  4. Оцінити політичні перспективи партій та кандидатів, які позиціонують себе як прибічників першочергового реформування ЖКГ.

 

Метод збору інформації

Як метод збору первинної соціологічної інформації нами було застосоване вуличне опитування в ході інтерв'ю face-to-face в містах України. Даний метод підвищив доступність об'єкту дослідження та надійність інформації на етапі збору, оскільки респонденти почувалися більш невимушено, ніж у власному помешканні. Пробне поквартирне опитування в декількох містах показало, що частка відмов коливається від 20 до 40%. Вибірковий відбір (загальний розрахунковий обсяг вибірки 2400 одиниць) проводився в три етапи.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1.Стан ЖКГ та запит на його реформування

Майже 70% опитаних за всеукраїнською вибіркою не задоволені якістю послуг ЖКГ. Лише кожен четвертий вважає їх якість задовільною. І тільки 5% респондентів оцінили якість послуг ЖКГ як «добру».
Також звертає на себе увагу те, що кожен четвертий опитаний вважає актуальними всі проблеми, тобто фактично розглядає проблемність ЖКГ як системну. Взагалі запит на реформу житлово-комунального господарства дуже високий. Три четвертих від кількості респондентів є прихильниками реформи. Серед них більше половини висловлюються за радикальну реформу («змінювати потрібно все»). Мабуть в жодній іншій сфері господарського життя реформістський потенціал громадської думки не є таким сильним.
В той же час 13,8% городян переконані, що реформа неможлива через те, що «тепер нічого путнього зробити не зможуть». Приблизно по чверті противників реформи ЖКГ вважають, що реформа не обов'язкова, оскільки система поки що працює або що реформа може зруйнувати залишки радянської інфраструктури. Проте разом ці дві групи нараховують лише трохи більше 10% опитаних.
В світлі масового незадоволення послугами централізованого житлово-комунального господарства можна передбачити наявність запиту на перехід до автономних систем забезпечення, зокрема на автономне опалення помешкання. Серед опитаних більше третини (34,9%) заявило про свою готовність відмовитись від центрального опалення на користь автономного. Половина категорична відкидає таку можливість.
Найбільш категоричною є позиція квартирних власників похилого віку: серед них 65,4% не бажає змінювати теплоцентраль на «індивідуалку». Це пояснюється і консервативністю цієї соціально-демографічної групи, і її низькою платоспроможністю. Найвища частка тих, хто хоче перейти на автономне опалення, спостерігається у вікових групах 30-39 та 40-49 років.
Певну диференціацію респондентів за рівнем сприйняття ідеї переходу на систему автономного опалення спричиняє регіональний чинник. Найвищу готовність до переходу на АСО проявляють опитані у Західному та Північному регіонах, найменшу - у Східному регіоні. Це можна пояснити частково структурою розселення та характером забудови міст у даних регіонах, частково рівнем задоволеності респондентів якістю послуг ЖКГ.

2.Електоральні перспективи політичного проекту, побудованого навколо реформи ЖКГ

Зазначене в підрозділах раніше дає всі підстави вважати, що політичний проект, розбудований навколо проблем реформування житлово-комунального господарства, при правильному підході може бути успішним. Адже 44,5% опитаних погодились з тим, що проблема ЖКГ достатньо серйозна, щоб на неї звернули увагу політики. Ще 40,5% відсотків в тій чи іншій мірі погоджуються з даною тезою. Не згодні з твердженням тільки 15%. Високим є відсоток респондентів, які готові підтримати політичну силу, що запропонувала б чітку програму реформування ЖКГ. Він сягає 74% за вибіркою. Водночас 26% опитаних висловили думку, що в політичної партії має бути ідеологічна платформа, і комунальне господарство - не сфера діяльності політичних партій.
Кандидат-«господарник» на найближчих президентських виборах може розраховувати на менш суттєву підтримку. Таку кандидатуру згодні підтримати до 40% опитаних за умови, якщо їх влаштує позиція кандидата на посаду Президента з інших, важливіших питань (діаграма 3.1.3). Звідси можна зробити висновок, що із сьогоднішніх найбільш рейтингових претендентів на крісло глави держави отримає перевагу той (та), хто зможе ефективно використати тему реформи ЖКГ у передвиборчій агітації, переконати виборця в своїй готовності й спроможності навести лад в цій сфері.
Більшість респондентів оцінюють стан житлово-комунального господарства як вкрай незадовільний. Якість послуг низька, а тарифи завеликі. Тому люди не сприймають ідеї подальшого підвищення тарифів. У випадку, якщо політики все ж таки зроблять спробу «вижати» з населення гроші, половина респондентів не буде вчасно сплачувати за новими тарифами. Підвищення тарифів не лише призведе до падіння загальної суми зборів, а й підвищить соціальну напругу в суспільстві, обурення проти влади. Заходи, до яких вдаються державні органи в сфері реформування комунального господарства більшість опитаних вважають неефективними. Причому бездіяльність центральної влади викликає більше нарікань, ніж дії місцевої. Респонденти очікують, що становище зміниться, коли в державі почнеться системна реформа житлово-комунального господарства. Найвищим є запит на реформу на Півдні та Заході України, серед жителів селищ міського типу та міст з населенням до 100 тис. серед жінок і пенсіонерів. Чоловіки середнього віку, які належать до середнього класу і є квартирними власниками, сподіваються більше не на державну реформу, а на приватну ініціативу, зокрема на перехід до користування системами автономного опалення замість теплоцентралі. Саме вони готові сплачувати більші суми за встановлення АСО. Кредитування та розстрочка повинні зробити цю послугу доступною і для менш забезпечених користувачів.
Партія, яка буде займатись реформою ЖКГ, матиме в суспільстві значну підтримку, а от Президента люди прагнуть обирати виходячи з більш принципових міркувань. Загалом можна стверджувати, що існуючий стан речей в житлово-комунальному господарстві не задовольняє пересічних громадян і тому потенціал підтримки реформи цієї сфери є достатньо високим.